Український проєкт із захисту дітей в інтернеті #stop_sexтинг опублікував поради, як допомогти дитині критично оцінювати інформацію під час війни.
“Діти та підлітки отримують багато інформації зі соціальних мереж — від лідерів думок, блогерів чи користувачів, які публікують свої думки. Щоби бути впевненими в правдивості матеріалів, які отримує дитина, варто обговорити з нею основні запитання, за якими можна зрозуміти, чи інформація правдива”, – кажуть експерти проєкту.
Запитання, які радять ставити, щоби критично оцінити інформацію:
- Чи є посилання на офіційні джерела? Чи, може, це суб’єктивна думка конкретної людини?
Пояснення: Офіційні джерела під час війни – це Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки.
Натомість думка конкретної людини часто починається словами на кшталт “На мою думку”, “Мені здається”, “Я впевнений / впевнена”, “Я знаю, що…”, “Я думаю, що…”.
- Повідомлення емоційно забарвлене чи в ньому лише факти?
Пояснення: Факти – це конкретні цифри, статистика, графіки, назви міст, вулиць, імена реальних людей.
- Чи ця інформація корисна для мене?
Пояснення: Висвітлення загальних подій у країні та окремо в кожному місті – це те, що дає змогу розуміти повну картину та контролювати перебіг подій, – наприклад, для вибору більш безпечного місця під час війни.
Пояснення: Негативна інформація часто спричиняє занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Часто цей шлях обирають дезінформатори, щоби посіяти відчуття зневіри. До того ж повідомлення зі словами “Дуже терміново!”, “Це правдива інформація, передайте далі” – найчастіше неправдиві.
